Еміграція - увесь спектр почуттів

Імміграція, релокація, переїзд - ми можемо називати це різними поняттями, суть одна: зміна місця проживання, пов'язана зі зміною довкілля, культурного й соціального оточення, власного соціального статусу.

Навряд чи знайдеться людина, яка відчуває лише ейфорію, проходячи через процес адаптації. Найімовірніше, ви зіткнетеся з усіма можливими проявами власних почуттів, емоцій, реакцій: радістю, злістю, гнівом, здивуванням, інтересом, жалістю, жалем, печаллю, тугою, збудженням, смутком тощо. Почуття можуть проявлятися настільки яскраво, навіть болісно, і в таких несподіваних ситуаціях, що це може викликати розгубленість і нерозуміння того, що відбувається.

Поговоримо про те, як це зазвичай відбувається. Ще раз: не в усіх і не завжди, але досить часто. Якщо ви впізнали свої відчуття, знайте, що такі переживання є звичною частиною адаптації.

Ейфорія, збудження й оптимізм
Причин для переїзду багато: від пошуку кращого життя до забезпечення власної безпеки. Горезвісний «ефект туриста» - ейфорія від нового місця - виникає далеко не в усіх, буває зовсім навпаки. Але якщо ваш шлях почався із цього, чудово. Спробуйте зрозуміти, що саме викликає у вас радість, пов'яжіть її з чимось конкретним. Наприклад, подобається погода, прекрасні люди, дивовижний сервіс, безкоштовна освіта, перспективна робота, чудові можливості для розвитку тощо. Зафіксуйте й запам'ятайте, а краще запишіть. Ця конкретика вам ще знадобиться.

Страх і невизначеність
Реальність не відповідає листівці з туристичного путівника. Вона інша, і ця відмінність сама собою не робить її кращою чи гіршою. Тут інші правила, інший спосіб мислення, інша мова й інші традиції. Усе це вам належить пізнати й постаратися прийняти. «До чужого монастиря зі своїм статутом не ходять», отже, вам доведеться жити за новими для себе правилами. Освоюйте простір поступово, дайте собі час, не потрібно стрімголов поринати відразу в усе. Просувайтеся крок за кроком: досягайте цілей, відкривайте те, що цікавить, і розвивайте знайомства в дружбу.

• Вам усміхнулися на вході до магазину - прекрасно, отже, тут заведено усміхатися.
• Вам постаралися допомогти й «на пальцях» пояснили, як проїхати, - чудово, ви ж усе зрозуміли й дісталися потрібного місця.
• Вам потрібно подати документи до міграційної поліції - запитайте поради в соцмережах, там порадників багато, іноді навіть забагато.

Порівняння й розчарування
Порівняння - дуже неоднозначна дія, яку людина може здійснювати подумки. З іншого боку, без порівняння неможливо визначитися й зрозуміти, наскільки ваше життя на новому місці відрізняється від того, що було раніше. Порівняння може породжувати заздрість, ревнощі, образу, злість, розчарування або, навпаки, підтвердити правильність зробленого вибору, допомогти відчути гордість за себе й свої досягнення. І все ж порівняння - дія ризикована, на мій погляд, не позитивна. Порівнюючи, ви ніби озираєтеся назад, знову й знову переживаючи своє рішення.

Ностальгія й туга
Від цього майже неможливо втекти, принаймні спочатку. Пам'ять людини - річ непроста, її не вимкнеш, як телевізор, та й навіщо? Радше варто не занурюватися в цей стан надовго. Призначте собі час на спогади, навіть на сльози - годину, дві, а далі подивіться (пам'ятаєте, ми говорили про радість?), навіщо ви сюди приїхали, чи залишилися цілі переїзду для вас актуальними, чи з'явилися нові? Як загалом змінилося ваше життя від моменту переїзду?
Сумувати за своєю Батьківщиною цілком природно.

Відчуття ізоляції
Моя телефонна книжка стає дедалі тоншою…
Під час переїзду розривається багато зв'язків: рідні, приятелі, колишні колеги й близькі люди, з якими ви могли б поділитися своїми думками та почуттями. Шукайте своїх - у спільнотах, у компаніях, на роботі, у соцмережах. Серед іммігрантів таких людей багато, ви точно не самотні в цьому пошуку.

Втрата власної ідентичності
Хто я тут? Це, мабуть, найскладніше й найболісніше з переживань іммігрантів. Особливо якщо на батьківщині ви реалізувалися й багато чого досягли, а тут доводиться починати все спочатку: мову, житло, роботу, життя. Пропоную подивитися на цю ситуацію по-іншому. Можливо, це шанс створити щось зовсім нове, спираючись на досвід, який уже маєте. Або спробувати реалізувати себе в зовсім іншій ролі. І знову згадайте: що стало причиною вашого переїзду? Навіть вимушений переїзд відбувся заради чогось конкретного - інших умов життя, безпеки.

Щастя, задоволення, гордість
Так, ці почуття іммігранти теж можуть переживати в міру адаптації на новому місці. Гордість за свою нову ідентичність, поєднання культур і здатність пристосовуватися до різних обставин. Задоволення від нових досягнень, можливостей і успіхів у новій країні. Щастя й смак розмаїття життя.

Дуже часто іммігранти можуть переживати змішані почуття, тобто водночас відчувати тугу за батьківщиною й радість від переїзду, страх ізоляції та задоволення від пізнання нового, невизначеність і гордість за свої успіхи.
Усе дуже індивідуально, залежить від обставин, особистих характеристик і досвіду адаптації.