Схуднути, зайнятися спортом, змінити раціон і кинути курити: за статистикою, це найпопулярніші цілі, які люди ставлять на наступний рік. І всі вони пов'язані зі здоров'ям, за яке ми так завзято виголошуємо тости під бій годинника.

Та сама статистика повідомляє, що вже до середини лютого майже третина людей кидає розпочате, а до грудня доповзає трохи менше ніж десять відсотків. І так із року в рік. Слабка воля цього не пояснює. Старі моделі поведінки завжди тягнуть назад. Завжди!

Наш мозок не любить нового, бо новизна означає напруження, невизначеність і надмірні витрати енергії. Називати його через це «лінивим» несправедливо: завдання мозку - виживання й ощадливе використання ресурсів.
Стара поведінка знайома, а отже, безпечна. Нова потребує уваги, зусиль, а це стрес. Тому в певний момент ви «забуваєте», «відкладаєте», «раціоналізуєте», «знецінюєте» (можете продовжити список) розпочате. Це звичайний нейробіологічний процес, який не свідчить про вашу «незібраність» чи відсутність волі.

Що ж робити?

По-перше, перестати розраховувати на мотивацію.
Мотивація нестабільна. Для формування нових звичок потрібна система, самого натхнення недостатньо.
Як пише Джеймс Клір в «Атомних звичках»: Якщо ви хочете досягти кращих результатів, забудьте про постановку цілей. Зосередьтеся на системі.

По-друге, спробувати впроваджувати лише одну нову звичку за раз, рухаючись найменшими кроками.
Мозок саботує все, що здається «великим». Загальне «займатися англійською» варто конкретизувати: «робити одну вправу кожного буднього дня» або «читати текст уголос п'ять хвилин щодня». Думаю, принцип зрозумілий.
Якщо нову дію неможливо виконати в поганий день, вона надто велика.

По-третє, прив'язати нове до старого. Звички легше «приклеюються», ніж створюються з нуля.
Формула:
Після або під час {уже наявна дія} я роблю {нова дія}
Приклад: я п'ю каву й читаю книжку англійською. Або: після чищення зубів я просто у ванній роблю розтяжку, а потім іду в душ.

По-четверте, не переривати ланцюжок повторень два дні поспіль.
Один пропуск допустимий. Два - початок повернення до старої моделі поведінки. Тут дуже важливо повернутися до нової дії наступного дня, нехай навіть у мінімальному обсязі, замість того щоб сварити себе.

Ви можете покинути нове, навіть коли воно вам потрібне. Старе приваблює своєю звичністю й знайомістю. Упроваджуючи нові звички, варто зосередитися на тому, щоб зробити їх достатньо безпечними для мозку, замість намагань «перемогти себе».

Авторка Тетяна Євтєєва