Коучинг чи психотерапія
Коучинг чи психотерапія.
Інтерв'ю з Ольгою Явіц, психологинею студії «СРЕДА 19».
Ольго, дякую, що знайшли час відповісти на кілька наших запитань. Розумію: літо, канікули, дачні клопоти. Чесно кажучи, я жодного разу не працювала з коучем, і мені дуже цікаво, з чим зазвичай до них приходять і чим робота коуча відрізняється від роботи психотерапевта.
1. З чим зазвичай приходять до коуча?
Це можуть бути найрізноманітніші сфери життя: робота, стосунки, здоров'я, фінанси, бізнес, самореалізація тощо. Звісно, теми можуть перетинатися. Професійний коуч не нав'язує своєї думки й не пропонує сферу для роботи. Клієнт завжди сам обирає напрям роботи, а консультант може уточнити формулювання й звірити своє розуміння з тим, як це бачить клієнт.
Я часто працюю з людьми, які не знають, куди розвиватися професійно, і їм складно ухвалити рішення щодо вибору роботи. Це тривожить і фруструє. Такі клієнти хочуть чітко розуміти свої сильні й слабкі сторони, здібності та потенціал. Їм хочеться дослідити себе як професіоналів і водночас відчути емоційний відгук на обраний напрям. При цьому потрібно визначити всі наявні обмеження, що стоять на шляху до мети, а вже потім переходити до дій.
2. Чим відрізняються коучинг і психотерапія?
Психотерапія передбачає тривалу індивідуальну роботу (від року до кількох років), спрямовану, зокрема, на глибоке опрацювання травм минулого. Якщо ви переживаєте кризу, ваш емоційний стан змінюється, вас мучать страхи, ви незадоволені собою й точно потребуєте підтримки - вам до психотерапевта. У результаті психотерапії відбуваються поступові особистісні зміни, поліпшується якість життя, налагоджуються стосунки з іншими людьми, покращується психоемоційний і фізичний стан.
Коучинг завжди спрямований на досягнення конкретних цілей у майбутньому. Якщо ви активні, відчуваєте в собі сили, охоче формулюєте цілі, маєте багато енергії й прагнете випробувати себе в різних ситуаціях - вам до коуча. Результатом спільної роботи є досягнення бажаного у професійній та особистій сферах, а кількість зустрічей зазвичай визначають відповідно до запиту клієнта.
3. Що в них спільного?
На мій погляд, коучинг і психотерапія дуже добре доповнюють одне одного. Обидва методи консультування допомагають клієнтові поліпшити якість життя, подолати труднощі, знайти відповіді на свої запитання, розвинути усвідомленість і набути нового досвіду.
4. Чи може робота з психотерапевтом замінити роботу з коучем?
Якщо робота буде нетривалою, з чіткою увагою до цілей, строків і результатів, то це цілком можливо. Найімовірніше, консультант також звертатиме увагу на емоції та почуття, що дасть клієнтові змогу глибше опрацювати свій запит.
5. Чи не здається вам, що психотерапевт працює з духовними проблемами, а коучинг радше розв'язує питання діяльності людини?
Тут потрібно уточнити, що означають «духовні проблеми» та «питання діяльності». У нас усе тісно переплетено: те, що ми робимо або не робимо, впливає на наше самопочуття. І навпаки, наш душевний стан спонукає нас до дій або позбавляє енергії та сил. Я за системний і комплексний підхід у роботі. А з чого починати, за яку ниточку потягнути першою - це вже рішення самого клієнта. Як і вибір фахівця, до якого звернутися.
6. Коуч обов'язково має бути психотерапевтом? Чи це інші навички?
Коуч може не мати психологічної освіти, хоча вона дуже бажана. На мій погляд, коучеві, як і психотерапевтові, просто необхідно пройти особисту терапію. Це допомагає не переносити власні проблеми на клієнта й краще будувати процес консультування. Тривала підготовка з консультування (два-три роки), а також достатня кількість годин практики обов'язкові.
7. Який із напрямів роботи вам ближчий?
Останні кілька років я більше працюю як психотерапевтка. Ця діяльність потребує постійної роботи над собою: я регулярно проходжу супервізії, відвідую семінари, проходжу особисту терапію. Можливо, саме тому зараз мені ближча психотерапія. Хоча до мене й далі звертаються і як до коуча.
8. Чому, працюючи коучем, ви вирішили змінити напрям професійної діяльності на психологію?
У певний момент я усвідомила, що хочу вільно рухатися разом із клієнтом часовою лінією: супроводжувати його в майбутнє й повертатися в минуле, щоб «відчепити гачки», які можуть суттєво заважати рухатися далі. Мені подобається бути причетною до змін у клієнта, а побачити їх можна лише з плином часу. Зараз мої навички консультування значно ширші, ніж раніше, і я цим дуже задоволена. Рада зустрічам із новими клієнтами, які наважуються зробити перший крок і змінити своє життя на краще.
Інтерв'ю з Ольгою Явіц, психологинею студії «СРЕДА 19».
Ольго, дякую, що знайшли час відповісти на кілька наших запитань. Розумію: літо, канікули, дачні клопоти. Чесно кажучи, я жодного разу не працювала з коучем, і мені дуже цікаво, з чим зазвичай до них приходять і чим робота коуча відрізняється від роботи психотерапевта.
1. З чим зазвичай приходять до коуча?
Це можуть бути найрізноманітніші сфери життя: робота, стосунки, здоров'я, фінанси, бізнес, самореалізація тощо. Звісно, теми можуть перетинатися. Професійний коуч не нав'язує своєї думки й не пропонує сферу для роботи. Клієнт завжди сам обирає напрям роботи, а консультант може уточнити формулювання й звірити своє розуміння з тим, як це бачить клієнт.
Я часто працюю з людьми, які не знають, куди розвиватися професійно, і їм складно ухвалити рішення щодо вибору роботи. Це тривожить і фруструє. Такі клієнти хочуть чітко розуміти свої сильні й слабкі сторони, здібності та потенціал. Їм хочеться дослідити себе як професіоналів і водночас відчути емоційний відгук на обраний напрям. При цьому потрібно визначити всі наявні обмеження, що стоять на шляху до мети, а вже потім переходити до дій.
2. Чим відрізняються коучинг і психотерапія?
Психотерапія передбачає тривалу індивідуальну роботу (від року до кількох років), спрямовану, зокрема, на глибоке опрацювання травм минулого. Якщо ви переживаєте кризу, ваш емоційний стан змінюється, вас мучать страхи, ви незадоволені собою й точно потребуєте підтримки - вам до психотерапевта. У результаті психотерапії відбуваються поступові особистісні зміни, поліпшується якість життя, налагоджуються стосунки з іншими людьми, покращується психоемоційний і фізичний стан.
Коучинг завжди спрямований на досягнення конкретних цілей у майбутньому. Якщо ви активні, відчуваєте в собі сили, охоче формулюєте цілі, маєте багато енергії й прагнете випробувати себе в різних ситуаціях - вам до коуча. Результатом спільної роботи є досягнення бажаного у професійній та особистій сферах, а кількість зустрічей зазвичай визначають відповідно до запиту клієнта.
3. Що в них спільного?
На мій погляд, коучинг і психотерапія дуже добре доповнюють одне одного. Обидва методи консультування допомагають клієнтові поліпшити якість життя, подолати труднощі, знайти відповіді на свої запитання, розвинути усвідомленість і набути нового досвіду.
4. Чи може робота з психотерапевтом замінити роботу з коучем?
Якщо робота буде нетривалою, з чіткою увагою до цілей, строків і результатів, то це цілком можливо. Найімовірніше, консультант також звертатиме увагу на емоції та почуття, що дасть клієнтові змогу глибше опрацювати свій запит.
5. Чи не здається вам, що психотерапевт працює з духовними проблемами, а коучинг радше розв'язує питання діяльності людини?
Тут потрібно уточнити, що означають «духовні проблеми» та «питання діяльності». У нас усе тісно переплетено: те, що ми робимо або не робимо, впливає на наше самопочуття. І навпаки, наш душевний стан спонукає нас до дій або позбавляє енергії та сил. Я за системний і комплексний підхід у роботі. А з чого починати, за яку ниточку потягнути першою - це вже рішення самого клієнта. Як і вибір фахівця, до якого звернутися.
6. Коуч обов'язково має бути психотерапевтом? Чи це інші навички?
Коуч може не мати психологічної освіти, хоча вона дуже бажана. На мій погляд, коучеві, як і психотерапевтові, просто необхідно пройти особисту терапію. Це допомагає не переносити власні проблеми на клієнта й краще будувати процес консультування. Тривала підготовка з консультування (два-три роки), а також достатня кількість годин практики обов'язкові.
7. Який із напрямів роботи вам ближчий?
Останні кілька років я більше працюю як психотерапевтка. Ця діяльність потребує постійної роботи над собою: я регулярно проходжу супервізії, відвідую семінари, проходжу особисту терапію. Можливо, саме тому зараз мені ближча психотерапія. Хоча до мене й далі звертаються і як до коуча.
8. Чому, працюючи коучем, ви вирішили змінити напрям професійної діяльності на психологію?
У певний момент я усвідомила, що хочу вільно рухатися разом із клієнтом часовою лінією: супроводжувати його в майбутнє й повертатися в минуле, щоб «відчепити гачки», які можуть суттєво заважати рухатися далі. Мені подобається бути причетною до змін у клієнта, а побачити їх можна лише з плином часу. Зараз мої навички консультування значно ширші, ніж раніше, і я цим дуже задоволена. Рада зустрічам із новими клієнтами, які наважуються зробити перший крок і змінити своє життя на краще.
11.09.2026