Як не здатися на старті?

Люди часто починають «нове життя» з понеділка, січня або після відео, що надихає. Записуються в спортзал, беруться вивчати мову, будують грандіозні плани на майбутнє (!!!).
І за кілька місяців усе кидають. Зазвичай це пояснюють слабкою волею чи лінощами, але частіше річ в іншому.

Кілька причин лежать просто на поверхні.

Перша причина. Ми стартуємо з «треба». Треба бути у формі, треба вчитися, треба «взятися за себе». Саме слово «треба» не є проблемою, проте енергії в ньому немає.
Згадайте, чи часто ви отримуєте задоволення від того, що «треба робити»?

Друга причина.
Ми будуємо очікування щодо майбутніх результатів. «Потерпи зараз, зате потім буде добре». Але якщо в теперішньому все відчувається як каторга, звідки в тому «потім» візьметься енергія? Психіка - пані примхлива. Якщо щодня говорити їй «потерпи», їй швидко набридне й вона перестане нас підтримувати.
Разом ці дві причини дають нам емоційне БІНГО: ми здуваємося й виходимо з процесу.

Що з цим робити?
Для початку спробуйте абстрактне «треба» перевести в конкретне «хочу». Пошукайте відповідь на запитання: «Навіщо мені це?» або «Що я отримаю просто зараз, у процесі?»
Наприклад: «мені треба займатися спортом» → змінюємо на «я хочу більше сил уранці / хочу, щоб менше боліла спина / хочу спокійніше спати». І у відповідях знаходимо особисту користь, конкретну й дуже зрозумілу нам, без гасел зі статей про правильний спосіб життя.

А по-друге, пропоную змінити час із майбутнього на теперішній. Перестаньте думати про те, якими ви будете за пів року, рік тощо. Знайдіть щось, що подобається вам у цьому занятті просто зараз.

Якщо знайшли, клас. Це стежка до справжнього задоволення від процесу.

Якщо не знайшли й на поверхню спливає лише одне слово - «терплю», це дає чесну діагностику: обраний спосіб руху вам просто не підходить. Називати це провалом немає підстав. Змінюйте спосіб, зберігаючи МЕТУ.

Я, наприклад, не люблю спортзал. Зате люблю аудіокнижки. Тому слухаю їх, коли ходжу пішки. Зрештою мене спонукає рухатися бажання дізнатися, чим закінчиться детектив, а не обов'язок.
І не обманюю себе, що від ходьби схудну. Я просто краще почуваюся вже зараз.
Щоб не кинути, шукайте задоволення в тому, що робите просто зараз.

Життя взагалі не любить, коли його відкладають на потім.

До речі, якщо ці дві причини вас не стосуються, ви вмієте діяти з «хочу», думаєте про себе в теперішньому, але все одно не можете довго займатися справою, можливо, варто копнути глибше?