ТЕХНІКА САМОДОПОМОГИ

Вона дуже-дуже проста, але надзвичайно ефективна. Важлива умова - виконувати її! Просто виконувати. ⬇️ (нижче - як улаштований мозок і чому треба практикувати)

Наш мозок дивний: іноді щось дуже просте здається йому неважливим і недієвим. З мого досвіду, простіше вмовити людину пробігти марафон, ніж щодня гуляти біля дому 30 хвилин, або тиждень сидіти на воді й протеїні, ніж постійно харчуватися більш-менш здорово.

Із цією технікою так само. Вона звучить дуже буденно, легко. Її легко проігнорувати й вирішити, що ви й так про неї згадаєте. Найчастіше цього не станеться. У потрібний момент мозок перемкнеться на звичні дії, і тут ви його не перехитрите: нових він не вибере.

Тому її потрібно регулярно виконувати, доки вона не ввійде у звичку й за потреби не почне застосовуватися автоматично.
⬆️

Коли техніка допоможе?

⚡У випадках гострого стресу, тривоги, страху (!коли вона вже натренована!)
⚡У моменти, коли треба перемкнутися між справами/розмовами (я використовую між клієнтами)
⚡Для покращення настрою, відновлення рівноваги
⚡Якщо ви схильні «відлітати» в думки, часто ловите себе на «ой, де це я», «це я вже зробила?», «як я тут опинилася» - тобто за будь-яких форм дисоціації. За регулярного використання техніки такі симптоми зменшуються!
-------------------------------------------------
Вам потрібно 5 хвилин часу (описувати було довше!)

1️⃣Не має значення, у якому положенні ви перебуваєте. Бажано, щоб ви відчували опору на землю (підлогу, сидіння або стіну). Ваше тіло має бути стійким і, за можливості, не затиснутим.

2️⃣Зробіть кілька достатньо глибоких вдихів і видихів.

3️⃣Огляньте те, що вас оточує. Опишіть, якщо можете, вголос, у 2–3 реченнях, де ви й що відчуваєте в цьому просторі (!лише зовнішні чинники, не описуйте своїх почуттів і психічних станів!).

Наприклад: «Я сиджу у своєму кабінеті, у кріслі. Тут прохолодно. Я чую шум дороги з вікна. Пахне вітром і парфумами». Намагайтеся якомога більше залучити тілесні відчуття, звуки й нюх.

4️⃣Зосередьтеся на найближчому, на тому, до чого можете дотягнутися рукою. Також опишіть це вголос. Використовуйте найпростіші слова й речення без емоційного забарвлення. Перелічіть кілька речей, не заглиблюйтеся в деталі.

Наприклад: «Я бачу свій робочий стіл. На ньому стоять ноутбук на підставці, склянка води, лежать зошит, ручка. Поруч крем для рук і серветки».

5️⃣Торкніться або візьміть до рук те, що описали. Відчуйте структуру предмета, його об'єм, тактильні відчуття від нього. Подумки промовляйте свої дії.

Якщо вам щось не дуже подобається, не зосереджуйтеся на цьому, а якщо щось приємне - навпаки, затримайтеся. За можливості залучіть нюх або смак (якщо на столі є щось їстівне).

6️⃣Зробіть іще кілька вдихів і видихів та завершуйте вправу.

Елементарно, але мозок цієї миті буквально перемикається з того, чим був зайнятий до техніки, на мінімально можливе «тут і зараз». А отже, потім ви можете починати думати й робити те, що потрібно саме вам, майже із чистого аркуша.

🪷Сподіваюся, техніка буде вам корисна. І пам'ятайте, що реакції, коментарі й репости приємні мені та поліпшують настрій вам🤗 Дякую!

PS. Свідомо її не називаю: вона входить до групи так званих технік заземлення, окремої назви в неї немає.

Авторка Марина Климкін